Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Лянтор

Давайте начнем с того, что однажды мне сказали, что кодеин – это крутой шмурдик, который ослабляет боль и приносит кайф. Я, как настоящий токсик, решил испытать эту штуку на себе. Сначала понять, что это вообще такое, и где его купить. И тут мне на ум пришла детская площадка.

Думаю, вы уже соображаете, что детская площадка – это Бог. Все дети там бегают, катаются на качелях, пускаются с горок. Хотя, конечно, взрослый мужик вряд ли должен на таком месте купить наркотики, но что поделать?

Вот я тогда сидел на качелях, наблюдал за детьми и думал, как бы мне сорвать этот лайтовый кайф. И тут подскочил кто-то и спросил: "Эй, братан, что ты тут делаешь?". Я подумал, что это детектив, который отправит меня за решетку, но оказалось, что это был просто другой наркоман-шаровой, который решил мне помочь.

"Я тоже ищу закладки, – сказал он с загадочной улыбкой. – У меня есть контакты, знаешь ли". Вот это было открытие! Встретить на детской площадке еще одного наркомана, который поможет мне купить кодеин! Не мог поверить в свою удачу.

Мы двинулись по улицам, похожим на пару героев фильма про подполье. Он знал самые скрытые места, где можно было достать этот таинственный окс – бутират. Прошли мы много аллей, перешли через несколько мостов, и оказались в самом глухом районе.

Теперь наш шаровой друг открыл дверь в подвале и мы оказались в волшебном мире наркотиков. Меня окружали сумки с разными веществами, лампы с неоновым светом, а в воздухе плавал запах афганской конопли. Моя эйфория росла с каждой секундой.

А вот и мой легкий кодеин! Оказывается, его можно просто купить, как пирожок на углу. Мне не приходилось так легко покупать наркотики раньше. Иной раз нужно было ловить птицу сапогом, чтобы достать свою порцию. Но все изменилось, когда я встретил этого шарового парня.

Мы решили выпить окс на детской площадке. Видимо, наркотики на детских горках – это необычайно эйфорично. Сел я на горку, закрыл глаза и пропал в мире наркотических галлюцинаций. Казалось, я летел над землей, смотрел на людей и думал, какой я молодец. Дети рядом кричали от радости, а я смеялся как сумасшедший.

Честно говоря, мне было пох*й на все. Вокруг были такие токсики, что даже мне стало неприятно. Я хотел уйти в рай для наркоманов, а не держаться рядом с сомнительными типами. Но блин, было уже поздно.

Когда окс закончился, я оказался впалинге. Но все равно был счастлив, потому что это было лучшее приключение за последнее время. Не каждый день можно выпить наркотики на детской площадке, правда? Так что, друзья, будьте готовы к чему угодно и не пропустите возможности, которые жизнь предоставляет.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.